Словарь української мови (1924)/корінчик
◀ корінчастий | Словарь української мови К корінчик |
корінь ▶ |
|
Корі́нчик, ка, м. Ум. отъ ко́рінь.
◀ корінчастий | Словарь української мови Борис Грінченко К корінчик |
корінь ▶ |
|
Словарь української мови — К
корінчик
Борис Грінченко
1924
Корі́нчик, ка, м. Ум. отъ ко́рінь.