Словарь української мови (1924)/корінець
| ◀ корівчина | Словарь української мови К корінець |
корінистий ▶ |
|
Коріне́ць, нця́, м. Ум. отъ ко́рінь.
| ◀ корівчина | Словарь української мови Борис Грінченко К корінець |
корінистий ▶ |
|
Словарь української мови — К
корінець
Борис Грінченко
1924
Коріне́ць, нця́, м. Ум. отъ ко́рінь.