Словарь української мови (1924)/корпати
◀ корочок | Словарь української мови К корпати |
корпатися ▶ |
|
Ко́рпати, паю, єш, гл. Ковырять. Ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто їде на коняці, то так і заздрить очима, і ну корпать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.