Словарь української мови (1924)/коротко

by Борис Грінченко

◀ короткість

Словарь української мови Борис Грінченко К коротко

короткозоркий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́ротко, нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Ко́ротко жи́ти. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький… сам удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. Короте́нько.