Словарь української мови (1924)/коростій
| ◀ короставка | Словарь української мови К коростій |
коростовий ▶ |
|
Корості́й, тія́, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Нп.
| ◀ короставка | Словарь української мови Борис Грінченко К коростій |
коростовий ▶ |
|
Словарь української мови — К
коростій
Борис Грінченко
1924
Корості́й, тія́, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Нп.