Словарь української мови (1924)/короставий
◀ короста | Словарь української мови К короставий |
короставка ▶ |
|
Коро́ставий, а, е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. I. 284.
◀ короста | Словарь української мови Борис Грінченко К короставий |
короставка ▶ |
|
Словарь української мови — К
короставий
Борис Грінченко
1924
Коро́ставий, а, е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. I. 284.