Словарь української мови (1924)/короваїв
| ◀ короваєць | Словарь української мови К короваїв |
коровай ▶ |
|
Короваїв, а, е. Принадлежащій корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.
| ◀ короваєць | Словарь української мови Борис Грінченко К короваїв |
коровай ▶ |
|
Словарь української мови — К
короваїв
Борис Грінченко
1924
Короваїв, а, е. Принадлежащій корова́ю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Нп.