Словарь української мови (1924)/коритце

by Борис Грінченко

◀ корито

Словарь української мови Борис Грінченко К коритце

коритча ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кори́тце, ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = Кори́тко. Шух. I. 104. Черниг. у.