Словарь української мови (1924)/корабель
◀ кора | Словарь української мови К корабель |
кораблевий ▶ |
|
Корабе́ль, бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. Кора́блик, кора́бличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.