Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копилля
Берлін: Українське слово, 1924

Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. См. Копил 2.