Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копачик
Берлін: Українське слово, 1924

Копа́чик, ка, м. 1) Ум. отъ копа́ч. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.