Словарь української мови (1924)/консистувати
◀ консисторський | Словарь української мови К консистувати |
консоляція ▶ |
|
Консистува́ти, тую, єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.