Словарь української мови (1924)/консистент
| ◀ конотувати | Словарь української мови К консистент |
консисторія ▶ |
|
Консисте́нт, та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. Консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.