Словарь української мови (1924)/коноплястий

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коноплястий
Берлін: Українське слово, 1924

Конопля́стий, а, е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.