Словарь української мови (1924)/коноплище
| ◀ коноплиця | Словарь української мови К коноплище |
коноплі ▶ |
|
Коно́плище, ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.