Словарь української мови (1924)/коноплище

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коноплище
Берлін: Українське слово, 1924

Коно́плище, ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.