Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коновал
Берлін: Українське слово, 1924

Конова́л, ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Левиц. I. Такий коновал, що через шкуру бачить.