Словарь української мови (1924)/комін

by Борис Грінченко

◀ комишитися

Словарь української мови Борис Грінченко К комін

комір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́мін, на, м. = Комин. З верху криші по ріжках шпилі, а наверх коміна вертиться по вітру залізний півень. К. ЧР. 209. Ум. Коміно́к, коміно́чок. Щоб ліжко там було і коміночок, і огонь щоб горів. Рудч. Ск.