Словарь української мови (1924)/комонниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комонниця
Берлін: Українське слово, 1924

Комо́нниця, ці, ж. 1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. См. Команиця. 2) Безплодная кобыла. Желех.