Словарь української мови (1924)/комонний
◀ комолий | Словарь української мови К комонний |
комонник ▶ |
|
Комо́нний, а, е. Конный. Комонне військо.
◀ комолий | Словарь української мови Борис Грінченко К комонний |
комонник ▶ |
|
Словарь української мови — К
комонний
Борис Грінченко
1924
Комо́нний, а, е. Конный. Комонне військо.