Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коминне
Берлін: Українське слово, 1924

Коминне́, прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. I. 143.