Словарь української мови
Борис Грінченко
К
команда
Берлін: Українське слово, 1924

Кома́нда, ди, ж. 1) Команда. 2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. I. 264. 3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.