Словарь української мови (1924)/колішенний
◀ коліш | Словарь української мови К колішенний |
колішня ▶ |
|
Коліше́нний, а, е. (О волахъ). Коліше́нні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. I. 182.