Словарь української мови (1924)/колісчатко

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колісчатко
Берлін: Українське слово, 1924

Колісча́тко, ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.