Словарь української мови (1924)/коляда
| ◀ колющий | Словарь української мови К коляда |
колядин ▶ |
|
Коляда́, ди́, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки́. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Нп.