Словарь української мови (1924)/колюх
◀ колюки | Словарь української мови К колюх |
колюча ▶ |
|
Колю́х, ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. I. 159.
◀ колюки | Словарь української мови Борис Грінченко К колюх |
колюча ▶ |
|
Словарь української мови — К
колюх
Борис Грінченко
1924
Колю́х, ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. I. 159.