Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колька
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́лька, ки, ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: „іди в поле!“ Полька каже: „колька коле“. Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. I. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426.