Словарь української мови (1924)/колосіти
| ◀ колосіння | Словарь української мови К колосіти |
колосок ▶ |
|
Колосі́ти, сі́ю, єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.
| ◀ колосіння | Словарь української мови Борис Грінченко К колосіти |
колосок ▶ |
|
Словарь української мови — К
колосіти
Борис Грінченко
1924
Колосі́ти, сі́ю, єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.