Словарь української мови (1924)/колокільце
| ◀ колокілок | Словарь української мови К колокільце |
коломазник ▶ |
|
Колокі́льце, ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.