Словарь української мови (1924)/колодій
| ◀ колодиця | Словарь української мови К колодій |
колодка ▶ |
|
Колоді́й, дія́, м. 1) Колесникъ. Левч. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. Гол. II. 470. 2) = Колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. Хата, 122. 3) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. Ном. № 528. Справля́ти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки. О. 1861. X. Свидн. 62.