Словарь української мови (1924)/колодитися
| ◀ колоддя | Словарь української мови К колодитися |
колодиця ▶ |
|
Колоди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Кородитися. Вона ще звечора стала колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.
| ◀ колоддя | Словарь української мови Борис Грінченко К колодитися |
колодиця ▶ |
|
Словарь української мови — К
колодитися
Борис Грінченко
1924
Колоди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Кородитися. Вона ще звечора стала колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.