Словарь української мови (1924)/колисати

by Борис Грінченко

◀ колисанка

Словарь української мови Борис Грінченко К колисати

колисатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Колиса́ти, шу́, шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. I. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.