Словарь української мови (1924)/кокотіти
◀ кокотень | Словарь української мови К кокотіти |
кокош ▶ |
|
Кокоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.
◀ кокотень | Словарь української мови Борис Грінченко К кокотіти |
кокош ▶ |
|
Словарь української мови — К
кокотіти
Борис Грінченко
1924
Кокоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.