Словарь української мови (1924)/козубня

by Борис Грінченко

◀ козубка

Словарь української мови Борис Грінченко К козубня

козулька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Козубня́, ні́, ж. = Козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. Козубе́нька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Нп. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.