Словарь української мови (1924)/козиряти
| ◀ козирьок | Словарь української мови К козиряти |
козиця ▶ |
|
Козиря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
| ◀ козирьок | Словарь української мови Борис Грінченко К козиряти |
козиця ▶ |
|
Словарь української мови — К
козиряти
Борис Грінченко
1924
Козиря́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.