Словарь української мови (1924)/козачина
| ◀ козачий | Словарь української мови К козачина |
козачище ▶ |
|
Козачи́на, ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодецъ. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245.
| ◀ козачий | Словарь української мови Борис Грінченко К козачина |
козачище ▶ |
|
Словарь української мови — К
козачина
Борис Грінченко
1924
Козачи́на, ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодецъ. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. I. 245.