Словарь української мови (1924)/ковган
| ◀ ковбчик | Словарь української мови К ковган |
ковганка ▶ |
|
Ковга́н, на, м. 1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка́, на которомъ дѣти катаются съ горъ. 2) Кабанъ. Мнж. 89. Харьк. г.
| ◀ ковбчик | Словарь української мови Борис Грінченко К ковган |
ковганка ▶ |
|
Словарь української мови — К
ковган
Борис Грінченко
1924
Ковга́н, на, м. 1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка́, на которомъ дѣти катаются съ горъ. 2) Кабанъ. Мнж. 89. Харьк. г.