Словарь української мови (1924)/ковбаня
| ◀ ковбанюга | Словарь української мови К ковбаня |
ковбаса ▶ |
|
Ковба́ня, ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Вас. 200, 207. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. I. 294. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. Ковба́нька. Ув. Ковбаню́га. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. К. Псалт. 74.