Словарь української мови (1924)/ковалів
| ◀ ковалиха | Словарь української мови К ковалів |
ковалівна ▶ |
|
Ковалі́в, ле́ва, ве. Принадлежащій кузнецу. Проїжджаючи мимо ковалеву хату, Шрам одрізнивсь. К. ЧР. 203. Ковале́ва горі́лка. Названіе водки, которую пьютъ на крестинахъ. Мил. 24. См. Кова́ль 3.