Словарь української мови (1924)/кобилинець
| ◀ кобилина | Словарь української мови К кобилинець |
кобилиця ▶ |
|
Кобили́нець, нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
| ◀ кобилина | Словарь української мови Борис Грінченко К кобилинець |
кобилиця ▶ |
|
Словарь української мови — К
кобилинець
Борис Грінченко
1924
Кобили́нець, нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.