Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кобзура
Берлін: Українське слово, 1924

Кобзу́ра, ри, ж. Ув. отъ ко́бза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй. Котл. Ен.