Словарь української мови (1924)/кобеняк

by Борис Грінченко

◀ кобень

Словарь української мови Борис Грінченко К кобеняк

кобер ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кобеня́к, ка́, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.