Словарь української мови (1924)/кнурячий
| ◀ кнуровина | Словарь української мови К кнурячий |
кнюх ▶ |
|
Кнуря́чий, а, е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
| ◀ кнуровина | Словарь української мови Борис Грінченко К кнурячий |
кнюх ▶ |
|
Словарь української мови — К
кнурячий
Борис Грінченко
1924
Кнуря́чий, а, е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.