Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ключа
Берлін: Українське слово, 1924

Клю́ча, чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. См. Ключка 2. Шух. I. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. См. Макс. (1834), 71. АД. I. 161.