Словарь української мови (1924)/клювак
◀ клюбачитися | Словарь української мови К клювак |
клювати ▶ |
|
Клюва́к, ка́, ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.