Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клюба
Берлін: Українське слово, 1924

Клю́ба, би, ж. 1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах. Вх. Зн. 25. 2) Тиски. Вх. Зн. 25. Желех.