Словарь української мови (1924)/кльон
| ◀ кльомзати | Словарь української мови К кльон |
кльоф ▶ |
|
Кльон, ну, м. Проклятіе. То не огонь паше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
| ◀ кльомзати | Словарь української мови Борис Грінченко К кльон |
кльоф ▶ |
|
Словарь української мови — К
кльон
Борис Грінченко
1924
Кльон, ну, м. Проклятіе. То не огонь паше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.