Словарь української мови (1924)/клуб
◀ клоччяний | Словарь української мови К клуб |
клубатий ▶ |
|
Клуб, ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.