Словарь української мови (1924)/клокічка

by Борис Грінченко

◀ кловак

Словарь української мови Борис Грінченко К клокічка

клокуша ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Клокі́чка, ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylea pinnata L. ЗЮЗО. I. 137. Клокі́чки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.