Словарь української мови (1924)/клобучити
◀ клобучина | Словарь української мови К клобучити |
клобучі ▶ |
|
Клобу́чити, чу, чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
◀ клобучина | Словарь української мови Борис Грінченко К клобучити |
клобучі ▶ |
|
Словарь української мови — К
клобучити
Борис Грінченко
1924
Клобу́чити, чу, чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.