Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клиння
Берлін: Українське слово, 1924

Кли́ння, ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. I. 153. Вас. 155.